ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ

5 Життя і творчість Миколи Миколайовича Аркаса досліджували мистецтвознавці, історики, літератори, фольклористи, поети: І.Береза, Т.Березовська, О.Білюк, В.Бойченко, В.Гриценко, В.Жадько, Л.Кауфман, Є.Мірошниченко, В.Нікітін, Л.Плужникова-Мандра, Л.Старовойт, В.Шкварець. Аналізуючи зазначені дослідження мистецтвознавчого характеру, звернули увагу на те, що досить багато літератури про М.Аркаса вийшло у часи незалежної України. Це набагато більше ніж було видано у часи радянської України, бо маємо лише ганебну статтю, усіляко перекручену на радянський лад, що складається лише з 10 рядків та вміщена у Велику радянську енциклопедію. Отже, обрана тема дослідження є досить актуальною і до сьогодні. Об’єкт дослідження – музична спадщина М.М. Аркаса. Предмет дослідження – нотний клавір опери «Катерина» М.Аркаса, архівні матеріали фольклорних записів, листування. Мета дослідження – дослідити творчість М.М.Аркаса як фольклориста та композитора, визначити елементи музичного фольклору в опері «Катерина», проаналізувати кодову символіку пісень опери. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати мистецтвознавчу літературу з обраної теми. 2. Дослідити творчий шлях композитора та визначити його роль в українській культурі. 3. Визначити роль фольклору у творчості М. Аркаса. 4. Розглянути і висвітлити історичну картину культури України ХІХ – початку ХХ ст. 5. Встановити кодову символіку фольклорних пісень опери на основі нотного клавіру. Методи дослідження – теоретичні: вивчення та теоретичний аналіз мистецтвознавчої, культурологічної, етнопедагогічної літератури з проблеми дослідження, аналіз нотного клавіру опери «Катерина» для виявлення складових музичного фольклору та встановлення кодової символіки пісень.