Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Та довга ніч, безмісячна… 104 Національна революція робітничих депутатів. Незважаючи на зайнятість у Росії, він примудрився побувати в Лондоні на Третьому квітневому з’їзді партії. І не просто побувати, тези Троцького про майбутній Тимчасовий уряд стали основою резолюції цього з’їзду. У далекому майбутньому сталінські політологи, не знаючи цього, будуть представляти написані ним тези як істинно ленінські, протиставляючи їх «троцькізму». Повернувшись восени дев’ятсот п’ятого року до Росії, він знову поринув у вир подій. Підготовка і випуск трьох видань газет «Рабочей газеты», «Начало» та «Известие», участь у мітингах вдень, а на засіданнях Виконавчого комітету Петербурзької Ради робітничих депутатів вночі, а під кінець ще й керівництво Санкт-Петербурзьким комітетом робітничих і солдатських депутатів. Правду сказати, керував він лише три дні, третього грудня на черговому засіданні весь комітет разом з головою був арештований. Більше року він провів під вартою, чекаючи суду, поки за його рішенням не був відправлений знову до Сибіру на довічне ув’язнення. Але Троцького то не влаштовувало. Цього разу його втеча з Сибіру була набагато швидшою, хоч і значно небезпечнішою. Досить сказати, що за тиждень він проїхав на оленях сім сотень кілометрів. За ці два роки Троцький, із маловідомого партійця став трибуном і робітничим керівником першої величини. Особливо, ураховуючи той факт, що соціал-демократи до початку подій дев’ятсот п’ятого року не мали жодного відношення. Проте це обрання жодним чином не означало, що за своїм впливом він наблизився до популярності Георгія Гапона, яку той мав серед робітників. А ініціював подію саме Гапон. І не лише ініціатором. Фактично він був і організатором, і виконавцем, і єдиним вождем робітників, який підняв народ на революцію. Більше того, революція після знищення Георгія