Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 214 Центральна Рада Під час цих подій, безжально припинивши спроби більшовицьких переворотів у Києві, Петлюра довів, що з усього керівництва республіки, один лише він був здатен на рішучі дії. Натомість, Винниченко назвав Петлюру головним винуватцем конфлікту з Російською Радою народних комісарів, і закликав до його відставки за «перевищення повноважень». На знак протесту проти пробільшовицької орієнтації голови секретаріату, Петлюра сам подав у відставку. Скоропадський на той час не займав ніякої політичної позиції, а обмежувався лише військовим вишколом свого корпусу. Проте, уряд Центральної Ради, занепокоєний його великою популярністю, постійно чинив йому перешкоди у керівництві корпусом. Зважаючи на це, наприкінці року Скоропадський відмовився працювати з новим військовим секретарем Миколою Поршем, який замінив відставленого урядом Винниченка Петлюру. Позначилося на його рішенні про відставку і те, що головнокомандувачем військових сил в Україні, був призначений полковник Юрій Капкан. *** Тим часом після ліквідації збройного більшовицького заколоту у Києві, Винниченко наказав негайно звільнити заарештованих більшовицьких керівників. І вони відразу розпочали готувати новий збройний виступ проти Центральної Ради. Того ж дня, коли їх звільнили, вони видали відозву від імені більшовицьких рад робітничих депутатів, професійних спілок і фабричних комітетів. « Центральна Рада виступила одверто проти революційних робітників і солдатів. Темною ніччю з її наказу зрадницьким способом були обеззброєні ті військові частини, які своєю мужністю знищили контрреволюційний штаб і завжди стояли на сторожі революції...» Лейтмотивом відозви була вимога, щоб Центральна Рада