Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

223 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» щоб запобігти лиху? Ну, по-перше, не потрапити так по- дурному під арешт свого «підлеглого» Муравйова. По-друге, міг би хоча б спробувати втекти з під арешту, і доповісти Троцькому про те що творив Муравйов у Полтаві. Може, той змінив би командувача військ. Але, часу не повернеш, трагедія відбулася, і вона навічно буде пов’язана з ним, «головнокомандувачем військами Української Радянської Республіки». Ще більша вина за трагічну загибель студентів лягла на Українську Центральну Раду. У той час, коли війська Муравйова трьома колонами рухалися на Київ, Генеральний секретар військових справ Центральної Ради Михайло Порш, на вимогу уряду очолюваного Винниченком, видав наказ, за яким цілком ліквідовувалася українська армія, а замість неї почала створювалася «народна міліція». Протягом кількох днів було майже повністю розформовано найкращі регулярні частини, які мали фронтовий досвід світової війни, зокрема сорокатисячний 1-й Український корпус, Сердюцькі дивізії, полки Полуботка та Хмельницького, а також краща дивізія в армії України, окрема Запорозька, на чолі з Натієвим та Болбочаном. Такі дії були більше схожі на зраду. Вони призвели до того, що молода Українська республіка, одночасно з військовою агресією, втратила півмільйона добре озброєних досвідчених вояків та військових керівників, які були готові її відстояти. Саме з цієї причини , під час остаточної підготовки до оборони Києва, виникла потреба вислати на фронт проти московських вояків полковника Муравйова необстріляних юнаків, студентів університету Святого Володимира та Академії святих Кирила і Мефодія. Бій під Крутами відбувся двадцять дев’ятого січня 1918 року. Студентський Курінь нараховував близько трьох сотень бійців. Уранці до них прибуло ще сто тридцять бійців