Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 302 Чи день прийде з грозою-зливами? – Що ти маєш на увазі? – Ти почитай і все зрозумієш. Я не маю часу, треба терміново попередити Симона про розпорядження гетьмана на його арешт! – Миколо, який арешт? Він же лише вчора був звільнений за вказівкою гетьмана! – Михайле, то було вчора. Саме вчора був останній день українського гетьмана. Сьогодні Скоропадський уже не український гетьман, а царський генерал, товариш генерала Денікіна! Але не маю часу розповідати, треба знайти Симона, ти не знаєш, де він може бути? – Миколо, бери стілець і сідай, разом почекаємо Симона. Він тепер повинен прийти до мене. Вчора після звільнення з-під арешту він забіг на хвильку, ми домовилися про зустріч. Симон збирається до Євгена у Білу Церкву, тож хотів, щоб я просвітив його щодо останніх подій. У в’язниці він не мав інформації щодо підготовки повстання. Аркас трохи заспокоївся і сів на стілець. Якийсь час вони розмовляли про київські новини, але розмова не дуже клеїлася. Аркас весь час прислуховувався, коли хтось проходив біля кабінету Михайла. Нарешті двері відчинилися, стрімко увійшов Симон Петлюра, як і завжди. Аркас зауважив блідий ледь жовтуватий колір його обличчя і вираз втоми на ньому. «В’язниця – не курорт!» – промайнуло у нього в голові. А наступної миті вони дружньо привіталися. – Бач, як добре зрання до Михайла зайти, дивись, і товариша випадково зустрінеш! Я за чотири місяці вже й відвик від друзів! – Симоне, яке там випадково, ти лише з’явився, як за тобою цілий вихор сумнівів гетьмана, чи правильно він вчинив, випустивши тебе з в’язниці. Я тебе зранку шукаю, щоб попередити про наказ гетьмана про твій арешт. – Миколо, ти там ближче до гетьмана, він що, щодня з