Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 306 Чи день прийде з грозою-зливами? Петлюра, який не ручкався з німцями і не забирав у селян хліб. – Ну, і що далі? Миколо, тобі не здається, що ти сам собі суперечиш? – Може, й суперечу. Але то він говорив учора, а сьогодні буде оприлюднена «Грамота», яку ми щойно прочитали. До чого закликає гетьман? До об’єднання з Росією. Не треба великого розуму здогадатися, що він кличе до об’єднання з таким, як сам, царським генералом Денікіним, а не з більшовиком Леніним. Симон задумався, а Михайло слідкуючи за думкою товариша, зрозумів, що має на увазі Аркас. – Симоне, а Микола мудро говорить! Французам ти, може, і кращий, ніж Скоропадський, тому вони і настояли на твоєму звільненні. Винниченко їм теж не може бути до вподоби, тому що весь час підтримує більшовиків. А до того додай, що французи вже допомагають Денікіну. То їм тепер, до речі, як і раніше, самостійна Україна без потреби. Тепер, коли Скоропадський йде під Денікіна, що зрозуміло з його грамоти, це французів цілком влаштовує. А ти стаєш третім зайвим, як і самостійна Україна! – Ну і що я тепер, по-твоєму, повинен робити? – А те, що задумав, – їхати до Євгена Коновальця! – Так, Симоне, Михайло сказав те, що я мав на увазі. Аркас підійшов до вікна, подивився на вулицю. – Наразі і мої воїни вже під’їхали. Михайле, бувай здоровий. Поїхали, Симоне, я тебе передам під охорону і дам вказівки хлопцям. Вони вийшли, а Михайло витяг із шухляди свої «Записи для пам’яті нащадкам». Він давно намагався вести щоденник щоб потім якось впорядкувати і надрукувати його. Але то йому не вдавалося. Не було головного – системності у веденні щоденника. Він прочитав останні записи, починаючи від 13 вересня. « 13 вересня.