Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 326 Чи день прийде з грозою-зливами? виправдалися. У самому Києві їх було п’ятнадцять тисяч, але у зустрічному бою з Січовими Стрільцями вони не виявили великої відваги. А стрілецькі підрозділи продовжували рухатися на Київ. На другий день, після бою під станцією Мотовилівка, вони підійшли до Києва з південного заходу, і Петлюра наказав негайно розпочати штурм міста. Загін у шістсот багнетів захопив станцію Боярка і містечко Васильків. Бої точилися у районі Жулян. Але біля приміської залізничної станції Пост- Волинський наступ повстанців був зупинений офіцерськими військовими підрозділами гетьмана. То генерал Святополк- Мирський, якого гетьман призначив замість генерала Келлера, організував нову офіцерську частину, яка дала відсіч петлюрівцям, що наступали на столицю. Такий розвиток подій призвів до зупинки наступу і позиційної війни, що зовсім не влаштовувало повсталих. Директорії стало зрозуміло, що з двома тисячами вояків місто не візьмеш. Крім того, дуже повільно йшли справи у підпільного ревкому. Винниченко не міг швидко залагодити розбіжності між партійними соціалістичними угрупуваннями. Тому повстання розпочалося лише після того як війська Петлюри було відбито, що змусило їх перейти до оборони зайнятих позицій. Унаслідок цього повсталі, які встигли зайняти лише Поділ, Лук’янівку і Куренівку, були розсіяні і нічим не допомогли Січовим Стрільцям, які складали основу війська Петлюри. Але то був лише тимчасовий успіх Скоропадського. У цей час у Бердичеві вже повстав гетьманський Чорноморський кіш кількістю понад чотириста багнетів, який за наказом Петлюри негайно виступив на Київ. Він через добу був у столичному пригороді, Борщагівці. Київ тепер був оточений з півдня і заходу. Здавалося, до перемоги один крок. Саме так вважав Винниченко, але не вистачило сил, щоб узяти Київ. Київський гарнізон гетьмана перевищував сили повстанців у