Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Запізнілий гетьман 348 Чи день прийде з грозою-зливами? земельної реформи на користь селян, призвело до систематичних арештів її активістів серед робітників. Одночасно були закриті всі соціалістичні часописи і журнали, які ще виходили. На перших зборах були заарештовані робітничі делегати, які приїхали до Москви на Всеросійський робітничий з’їзд. У провінції були випадки розстрілів активістів серед робітників. Усі ці заходи більшовиків призвели до того, що опозиційний до них робітничий рух уже влітку вісімнадцятого року припинився назавжди. *** Під час запеклих боїв Директорії з військами гетьмана за відновлення Української Народної Республіки, до Білої Церкви дістався посланець зі Львова. То був Іван Голяк, давній однопартієць Євгена Коновальця. До Львова докотилася чутка про полк Січових Стрільців, який успішно воює за Українську Народну Республіку, тому його послали просити Коновальця надати допомогу в захисті Західно-Української Народної Республіки, яку щойно проголосили у Львові. Захисту вона потребувала від Польської Народної Республіки, яка в цей же час була створена на підставі постанови уряду Австро-Угорської імперії. Липинський, який представляв уряд Скоропадського при уряді Австро-Угорщини, порадив звернутися до Донцова. А вже той привів Голяка до Михайла. У цей час Коновальця в Києві не було, тому Михайло запропонував поїхати до Грушевського. Коли приїхали до Грушевського, Голяк передав йому вітання від Петрушевича, розповів про події, які відбувалися в Галичині останніми місяцями. Новий цісар Австро-Угорщини Карл, який став після смерті Франца-Йосифа, агітуючи українські громади імперії до участі у війні проти Російської імперії, запевнив їх, що після війни підтримає бажання українців мати свій окремий коронний край. На підтвердження