Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 364 І день прийшов сумний, безсонячний… навколо Глухова. 26 листопада почався наступ авангарду радянських частин у напрямку Мозир-Калинковичі. 21 грудня радянські частини Окремої групи військ Курського напряму, зайняли міста Рильськ, Кореневе, Пушкарну, Суджу та ряд інших населених пунктів, де до того були українські війська». У цей час на південно-східних кордонах України, підтриманий Францією і Англією, став збирати свої збройні сили генерал царської Росії Денікін. Генерал готував військо на Москву, але теж поставив своїм завданням спочатку захопити Україну та повернути її до попереднього стану московської колонії у складі «Російської імперії». На заході возз’єднаної Української Народної Республіки розгорілася українсько-польська війна. Польща не визнала рішення уряду Австро-Угорщини відносно Галичини, поставила собі за мету приєднати Галичину до Польської Республіки. На південному заході, після капітуляції у світовій війні, румуни вирішили відірвати від України Буковину й Бессарабію, не зважаючи на рішення Австро-Угорщини. Україна опинилася у ворожому чотирикутнику. Зважаючи на щоденне погіршення стану справ на фронтах і необхідності термінового вжиття рішучих заходів спротиву, Петлюра закликав членів Директорії провести з цього питання засідання розширеної Ради Директорії. І хоч ініціатором наради був Петлюра, Винниченко, як голова уряду, настояв на тому, що саме він повинен зробити аналіз стану справ і поставити завдання щодо захисту Республіки від агресії. Він як ніхто вмів робити це чітко, логічно і переконливо. Петлюра мав із цим погодитися, хоча і розумів, що вони знову будуть мати протилежні позиції, і він не зуміє обґрунтувати свою краще за Володимира, тому лишиться у меншості. Винниченко розпочав свій виступ спокійно і впевнено, як завжди – Товариші! Повстання проти поміщицько-