Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 368 І день прийшов сумний, безсонячний… – Володимире, ти блискучий літератор, але, думаю, не вчив історію Московського царства. Особливо, в тій частині коли Петро Романов проголосив її імперією! А якщо вчив, то повинен пам’ятати, що після спільної перемоги московіти нашим предкам навіть не дякували, не те що шукали з ними спільну мову! – Симоне, ти говориш про Московське царство, а я про робітників і селян, які сьогодні воюють саме проти того Московського царства під проводом партії, членами якої є і ти, і я. І більшість товаришів, які тепер тут на нараді. А більша половина нашого війська – такі самі робітники і селяни, як і війська російської армії. А вони не піднімуть зброю на братів, з якими пліч-о-пліч воювали на фронтах світової війни проти німців! Тож, зважаючи на це, ми повинні проголосити в Україні радянську владу, і під проводом Директорії, спільно з московськими більшовиками, боротися проти імперіалістів. Товариші! Біда в тому, що військова сила нашої революції знаходиться в руках людей політично несвідомих, навіть ворожих до широкого соціального руху. Вони нічого не хочуть бачити й розуміти, крім національного, а те національне розуміють хибно. За іншої системи влади вони могли би навіть бути корисними революції своїм запалом, енергією, самовідданістю. Але вся система організації військової влади невідповідна до тих завдань революції, які на часі ставить життя, і які Директорія намагається формувати. Річ у тому, що більшість нашої старшини не є революціонерами. Після цих слів різко підхопився Євген Коновалець. – Пане Винниченку, Ви хоч аналізуєте те, що говорите?! Мене зовсім не цікавить, що планував будувати Тимчасовий Російський уряд на чолі з Керенським після Лютневої революції, як і те, що тепер планує Ленін. Я добре пам’ятаю, що в Україні революція розпочалася як національна. То вже ви весь час збивали професора Грушевського з національного питання