Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

383 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» контрнаступу, завдаючи відчутних ударів більшовикам у районі Бердичів-Козятин-Житомир. У результаті військо підступило аж під Київ. Цей стратегічний маневр Української армії не дозволив більшовикам прорватися через Румунію на Угорщину для допомоги революційним військовим частинам Бели Куна, які захопили владу на Угорщині. У квітні ситуація різко погіршилася вже для армії Української Народної Республіки. Перша більшовицька армія наступом на Жмеринку відрізала Південну групу, яка складалася в основному із Запорозького корпусу і налічувала близько двадцяти п’яти тисяч вояків. За декілька тижнів до того «вичухався» від тифу Омелян Волох і знову став до керівництва корпусом. Під час хвороби він уважно слідкував за карколомним перебігом подій українсько-більшовицької війни і відчув силу Червоної армії та слабкість військ Директорії. Тепер, на відміну від командирів і вояків, які у відчаї оточення не мали відповіді щодо дальших дій, Омелян Волох твердо вирішив бути на боці переможців. Він увесь час пам’ятав, що вийшов з батраків і був переконаний, що офіцери, такі, як Болбочан, ніколи не визнають його рівним собі, які б героїчні вчинки він не здійснював. Тому Омелян Волох прийняв рішення наслідувати прикладу отамана Григорʼєва, і разом з військом перейти до більшовиків. При цьому, намагався не думати про те, як закінчив Григор’єв. У Вапнярці, під керівництвом більшовика Рибіка, Волох створив прорадянський ревком Південної групи військ Української Народної Республіки. Ревком, до якого увійшли отамани Осм’ядовський, Загородський, Донич- Донченко, проголосив про свою підтримку Української радянської республіки, і перехід Запорозького корпусу до Радянської армії. Зраджені військові підрозділи Запорозького корпусу, не розуміючи ситуації, змушені були перейти Дністер і