Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 386 І день прийшов сумний, безсонячний… понад десяток боїв проти ворога. А про перший бій Мусіну розповів Белаш, який вже на початках виконував обов’язки начштабу об’єднаних загонів Нестора Махна. «Десь у середині вересня до нас приєднався Нестор зі своїми товаришами. Ми тоді збиралися у Дібровському лісі. Він одразу запропонував напасти на австрійців, які в той час забирали хліб у селі Шагарово. У нього там були знайомі хлопці, вони повинні були нам допомогти. Австрійців було більше, ніж нас, але ми напали зненацька. Разом з місцевими хлопцями постріляли непрошених гостей, забрали все, що ті вигребли у селян і повернулися до свого табору. Але вже через день ми були оточені австрійським військовим підрозділом у лісі. Нас було тридцять шість чоловік, як вийти з оточення в поле ми не знали. Щусь утратив надію, і прийняв рішення відбиватися в лісі до останнього. Але Нестор мав іншу думку. Він запропонував йти на прорив оточення після розвідки. Він говорив сміливо і впевнено, чим переконав прибічників Щуся. Ми вдало вийшли з оточення, і відтоді Нестор Махно став нашим батьком, хоч до того ми всі були рівні і рішення приймали разом». З того бою і почала свій шлях армія Нестора Махно. Протягом короткого часу його загін здійснив цілий ряд бойових нападів на окупаційні війська і місцевих поміщиків. Поступово навколо нього об’єдналися інші партизанські загони, що діяли в Олександрівському повіті. Загін махновців здійснював стрімкі непередбачувані для ворога напади, щоб одразу після бою зникнути, і з’явитися в зовсім іншому місці. При цьому Нестор Махно любив похизуватися в однострою офіцера гетьманських військ. Таким чином Махно став керівником повстанського руху у Катиринославській губернії. Він проголосив Гуляйполе своєю столицею і створив «Гуляйпольський революційний штаб». Весь цей час Мусін знаходився поряд з Махно. Одного разу Нестор