Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

405 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Троцький і не направив Махна на придушення заколоту Григор’єва. Навпаки, Наркомвоєнмор, як офіційно звався Троцький, дозволив створити Нестору на базі повстанських загонів окрему повстанську армію. Таким чином бригада виросла кількісно і якісно, тому була перейменована на Першу Революційно-повстанську українську дивізію, а пізніше стала зватися Революційною повстанською армією України. Не маючи протидії від більшовиків, Григор’єв повів свою армію, яка тепер нараховувала до двадцяти тисяч чоловік і мала п’ятдесят гармат, сімсот кулеметів та шість броньованих потягів, на Катеринослав. Під час маршу до нього приєдналися більшовицькі гарнізони Кременчука і Золотоноші. Дванадцятого травня Катеринослав був під владою Григор’єва, а він за встановленою традицією розпочав із погромів. У той самий день за його наказом розстріляли понад сто росіян і близько ста євреїв. Повстання Григор’єва ширилося як вогонь по сухій стерні. Більшість радянських підрозділів, створених Москвою, в Україні перейшла на бік Григор’єва. У Херсоні, Миколаєві, Очакові відбулися антибільшовицькі повстання. Війська, направлені на придушення заколоту з Олександрівська, Бердичева і Казатина, перейшли на бік Григор’єва. А він продовжував тріумфальний рух на Київ. Здавалося, що за декілька тижнів Софія Київська буде зустрічати нову владу. А Григор’єв, переконаний у неминучості цього, уже бачив себе в Києві, а кожне захоплене місто відзначав єврейськими погромами. У Кременчуці вбито понад сто п’ятдесят євреїв, в Умані – чотириста, в Олександрії – тисячу, а в Єлисаветграді – не менше трьох тисяч. Коли Мусін говорив це Нестору, той хмурнішав, ніби сам ніс відповідальність за патологічний, спрямований на євреїв, садизм Григор’єва. У більшовиків не було можливості зняти військові частини з фронту проти Денікіна, тому вони в Україні