Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 424 І день прийшов сумний, безсонячний… країні. Ми обидва добре знаємо, що в разі перемоги більшовиків і впровадженні диктатури пролетаріату, Вам не буде місця в цій державі! – Пане Петлюро, я умисне називаю Вас паном, хоча Ви й есдек… – Я вийшов із соціал-демократичної партії і поставив боротьбу за державу вище за партійні інтереси. – То деяким чином міняє ситуацію, але не настільки, щоб ми стали союзниками. Ви, так само як і більшовики, після перемоги будете будувати державу, у якій не буде місця демократії. Не кажучи вже про державу на ідейній основі князя Кропоткіна. – То не зовсім правда, товаришу Махно, але про устрій держави буде вирішувати не вождь а українська спільнота, яка все-таки збере делегатів на Установчі збори, і вони оберуть таку владу, якої буде потребувати український народ. – Мені подобається Ваш оптимізм, але якщо Ви й переможете, то в оточенні ворогів змушені будете перейти до диктатури. А в нашій ситуації я пропоную нейтралітет і даю слово, що не буду воювати з українським військом, а коли розіб’ємо ворогів, повернемося до нашої розмови. Зустріч і розмова з Нестором Махном справила на Перлюру надзвичайне враження. Усе, що він знав про нього з часописів і розповідей, малювало в його уяві незначного маловченого містечкового отамана, яких за часів Скоропадського розвелося в Україні сила-силенна. Вони спроможні лише на грабунки і випадкові військові перемоги. То його остаточно переконало після бою з махновцями за Катеринослав, де військо Директорії отримало переконливу перемогу за декілька годин. На його подив, він вів розмову з досвідченим політиком і вправним військовим начальником, який отримав ряд блискучих перемог над денікінцями. А Григор’єв, якого він дуже хотів мати в українському війську,