Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

435 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» правитель Росії, хто б він не був, того ніколи не визнає. Більшовицька чи інша московська влада, здобувши перемогу, поставить Махно з його республікою поза законом. А що стосується Української Народної Республіки, то за ідеологією вона близька до самостійної селянської республіки, яку хотів будувати Махно, але досить ілюзорно йому бачилося їхнє спільне майбутнє Уже до кінця року це підтвердилося. Розбивши Білу армію Денікіна, Уряд більшовицької Росії повернув свої багнети на захід. Від часу монголо-татар у Московії змінилося багато царів і суспільних формацій, а шлях на захід був генетично закладений ще в очільників угро-фінських племен, починаючи від Андрія Боголюбського. Більшовики лише обновили це теорією Маркса «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», узявшись до «потрібної» справи, «Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем…». Початок їм, на диво світу, вдався. Такого розмаху громадянської війни світ ще не знав, не кажучи про кількість загиблих. Та хіба марксисти могли задовольнитися перемогою в одній країні, йшлося про «весь мир». Але починати вони мали з України. Без України Росія – лише республіка, а вже з Україною – імперія, а за Марксом – союз. Радянський Союз. У Москві вкотре приступили до вирішення українського питання. На кінець дев’ятнадцятого року в Україні були дві військові потуги, які протистояли більшовикам: повстанська армія Махна, а також об’єднана з Галицькою армія законної Української Народної Республіки, очолювана Симоном Петлюрою. Очільникам більшовиків здавалося, що з армією Махно простіше, наказом Троцького в січні двадцятого року вона була оголошена поза законом, тобто підлягала ліквідації. Аж раптом про те довідався генерал Врангель. Він одразу запропонував Нестору Махно стати його союзником у боротьбі проти більшовиків, і у випадку перемоги обіцяв провести