Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Директорія 442 І день прийшов сумний, безсонячний… Степан ще довго розповідав про подвиги «батька», поки вони з Ісаком тюпаком їхали до місця розташування корпусу. Ісак мовчки слухав, роздумуючи, як поводитися в такій ситуації. Проте Каретник вже переймався іншими справами. Він правильно зрозумів наказ. А як його виконувати – вважав своєю турботою. Тому бойові дії його військові підрозділи почали ґрунтовно і навіть обережно. Усупереч наказу, він послав спочатку розвідку, а полк увійшов у воду лише після її сигналу з іншого берега. Переправившись вбрід льодяною водою Сивашського «гнилого моря», махновці, згідно з наказом, зупинилися на березі, у голому степу і розпочали рити окопи, готуючись до бою. Коли розвиднилося і врангелівці помітили у себе в тилу чуже військо, почали підтягувати своє і вести безперервний артилерійський вогонь, намагаючись знищити ворога, що зайшов до них у тил. Каретник зібрав командирів на коротку нараду. На нараді вони прийняли єдино правильне рішення, щоб уникнути непотрібних втрат, не чекати на голому березі Сивашу взяття військами Фрунзе Перекопу, яке станеться невідомо коли, а вийти з оперативного підпорядкування фронту і самостійно йти з боями на Сімферополь. Після цього представник Фрунзе Іван Чорний був змушений повернутися у ставку Фрунзе, а махновці разом із кримськими селянами, що приєднувалися до них, розбивши врангелівців, увійшли до Сімферополя. То було стратегічно найбільш правильне рішення. Військові частини генерала Врангеля, що захищали Перекоп, побачивши у тилу ворога, покинули позиції і відступили вглиб півострова. У цей час кінний полк на чолі з Семеном Каретником зійшовся в смертельній січі з кінним корпусом генерала Барбовича під Юшунью і Карповою і здобув перемогу. Ісак Мусін теж знаходився з Каретником. Корпус повстанської армії Махна своїми героїчними зусиллями забезпечив повний