Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

45 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» можуть привести українців до бажаного результату. Розмова з Аркасом справила на Львова величезне враження. Він подумав, що зовсім не випадково познайомився з Миколою Аркасом, який знав Желябова. То був божий знак, живий зв’язок поколінь, через десятиріччя привіт йому і заклик до боротьби проти царату від самого Желябова! А говорить цей знак про одне, саме йому, Льові Бронштейну, доля вказує на революційний шлях! І він не схибить, на інший не ступить! І хоч Аркас його не переконав, проте, Льова його все- таки послухав. То, може, був єдиний раз у його неспокійному бурхливому житті. Про Миколу Аркаса він швидко забув, але те, що шлях професійного революціонера йому вказав сам Желябов, пам’ятав усе життя. Може, то була одна із причин того, що для досягнення мети він не зупинявся ні перед чим. Він став і залишався істинним марксистом, для якого ціль завжди виправдовувала вжиті заходи, якими би вони не були радикальними. Чого не можна сказати про багатьох його соратників. Березневим вечором 1897 року в концертному залі Зимового морського зібрання відбулася прем’єра опери «Катерина». Правду сказати, то була прем’єра не опери, а лише уривків з неї. У той вечір симфонічний оркестр виконував ще симфонію Моцарта, увертюру Бетховена «Єгмонт» та уривок із серенади для струнного оркестру Чайковського, «Елегію». Але поряд з ними звучала музика його «Катерини». Тим часом молода робітнича підпільна організація тріумфально розширювалася і поповнювалась новими членами. Дехто з них, під впливом прочитаної літератури і в ейфорії впевненості у своїй величній місії, почав писати революційні вірші. Столяр Коротков написав «Пролетарський марш», який починався словами: «Ми альфи і омеги, начала і кінці!». А тесля Нестеренко разом з сином склали українську думу про Карла Маркса. Її співали хором перед початком зібрання своєї групи.