Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

473 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» проводом отаманів Андрія та Степана Блажевських воювали до 1930-го року, поки обидва брати не загинули від рук чекістів. А світова спільнота діями Польської та Французької Республік, легітимізувавши більшовицьку імперію, зайнялася своїми справами. Ніхто не хотів задуматися про те, що більшовицька Росія своєю ідеологією налаштована на продовження війни, допоки вона не звоює всього світу. Причому, вона цього навіть і не приховувала. А держави, світові лідери, ще й стали допомагати більшовикам підняти їхній промисловий потенціал на рівень власного. Логічного пояснення цьому феномену найти неможливо. Що лишалося українцям? Продовжувати боротьбу за власну державу, яку більшовики будуть називати тероризмом. Нагадаю ще раз, більшовики, то саме та партія, яка проголосила метою свого існування гасло: «Весь мир насилья мы разрушим до основанья, а затем…». Якщо це не терористичне гасло, тоді що таке тероризм? Світова спільнота поблажливо дивилася на їхні витівки: «Нехай дитя трохи потішиться!». Але дитя швидко виросло і підпалило світ. А коли громада подивилася, чим закінчилися дитячі витівки, та порахувала загиблих, яких у Другій світовій війні загинуло понад п’ятдесят мільйонів осіб, то гірко заплакала! Але побивалася недовго. Уже у двадцять першому сторіччі поблажливо дивиться на витівки тепер вже кегебістської Росії. Проте, цього разу, може, і з острахом, іграшки у спадкоємців більшовиків такі, що вже якщо запалять світ, то не буде кому його загасити. Хіба Богу… .