Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

59 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Така відповідь боляче вразила Аркаса, але він того не показав. Проте Грушевський зрозумів, що схибив, і не бажаючи того, образив Аркаса. Він перевів мову на події в Південній Африці, де йшла війна британців з бурами. – Ви знаєте, Миколо Миколайовичу, переглядав львівські часописи та звернув увагу на статтю, у якій ішлося про нашого земляка, кореспондента з Полтави, він там працює і одночасно бере участь у війні на боці бурів. Про це написав молодий англійський кореспондент Черчіль, повідомивши, що наш полтавчанин урятував йому життя. Вони ще поговорили про Михайла Ярошенка, який мав успіхи у Львівській опері, а потім вже спілкувалися з іншими учасниками фотографування, які тепер усі разом рухалися пішки до пам’ятника Івану Котляревському. Відкриття почалося відправою молебню. Потім, під трикратні вигуки присутніх «Слава», заступник губернатора зняв з пам’ятника покривало. Делегації від галичан і наддніпрянців поклали до пам’ятника вінки, а Микола Аркас посадив калину, він привіз її з Миколаєва. На вечірньому засіданні свято було затьмарене заборонами виступати українською мовою. Іван Стешенко реферат про Котляревського зачитав російською мовою. Також російською виголосив промову Михайло Коцюбинський. Але коли Олена Пчілка розпочала виступ українською мовою, її зупинили і зобов’язали говорити російською. А виступ харків’янина Олега Андрієвського українською мовою мер Полтави взагалі перервав на півслові. Присутні обурилися з тих заборон, багато хто покинув приміщення, а ті, хто лишився, змушені були підкоритися. Говорити українською мали право лише закордонні гості з Галичини та Буковини. Але, незважаючи на ці прикрості, свято продовжувалося в Купецькому саду читанням віршів і піснями. Святкове дійство закінчилося на другий день виставою п’єси