Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

63 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» лише в церкві, але й на зібраннях робітничих профспілок. На таке зібрання було просто потрапити. Іван довідався, що цієї неділі отець Георгій буде читати проповідь на Галерній площі, де досить часто збиралися всі пітерські босяки. На проповідь Іван прийшов раніше призначеного часу, тому мав можливість спостерігати, як велика кількість людей стікалася на площу. Спочатку всі йшли до церкви, але через деякий час серед присутніх поширилося повідомлення, що проповідь буде проголошена на площі. У церкві не вміщаються навіть ті, що вже прийшли, а народ продовжував прибувати. Іван почув розмову двох робітників. – Что, снова на площади батюшка будет читать проповедь? – В прошлый раз было меньше людей, так все и не поместились в церкви, а сейчас, почитай, более двух тыщь пришло, да и еще люди подходят. Знамо дело, будет править на площади! Іван побачив, як юрба присутніх поступово наелектризовувалася, ніби передчуваючи щось хвилююче, невідоме. Те відчуття передалося і йому. З’явилося непереборне бажання вже побачити і почути отця Георгія. Йому то було дивно, тому що він ніколи не відзначався особливою набожністю. Раптом юрбою пройшов рух і всі повернулися до імпровізованого помосту, на який піднявся чоловік у церковному вбранні. Іван зрозумів, що то і є отець Георгій. Щоб краще розглянути його, Іван почав просуватися ближче до помосту. Як здалося Івану, Георгій Гапон був середнього зросту, хоч визначити точніше він не міг. Мав зачесане догори довге волосся, і приємне, трохи видовжене обличчя, на якому постійно з’являлася добра посмішка. Отець перехрестився, поклонився на чотири боки і почав проповідь. Пізніше Іван намагався згадати, про що була проповідь, але не міг.