Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Та довга ніч, безмісячна… 84 Національна революція уряду, який протягом століть відмовляв Україні у своїй національно-культурній самобутності. Чи ж могли вони сприйняти те, що «у якійсь там» Австро-Угорщині українці та інші слов’янські народи мають набагато більше прав. Крім національних шкіл і права друкуватися рідною мовою, вони навіть мали національне представництво у Віденському парламенті. А ще московити не могли пробачити Грушевському його наукове дослідження, визнане всіма країнами Європи, у якому стверджується, що нащадком Київської Русі є Галицько- Волинське князівство. Як ніхто інший, Михайло знав, скільки часу Грушевський витрачав на те, щоб зацікавити галицьким життям наддніпрянців, що сприяло їхньому зближенню. У тисяча дев’ятсот четвертому році Михайло допомагав Грушевському організувати для української наддніпрянської молоді у Львові університетські курси українознавства, і на них Михайло Сергійович сам читав українську історію. Це було необхідно тому, що українці жили в різних імперіях окремим життям, і з часом усе більше почали відрізнятися навіть побутом. А коли з першою російською революцією з’явилися послаблення щодо вживання української мови, і Михайло став до праці в журналі Грушевського «Вісник», він осягнув, яку непосильну відповідальність узяв на себе. Поразка Росії у війні з Японією призвела до вибуху революції. Грушевський говорив Михайлу, що цей час треба використати на те, щоб підняти «українську тему» на повну силу. У російських часописах він надрукував цілу низку статей з цього питання. У них він розповів, як жили мільйони українців у Російській імперії. Це відсутність політичних свобод, заборона шкіл з українською мовою викладання і самої української мови. Тоді він часто приїздив до Києва, і особисто організував наукову, культурну й письменницьку роботу українською