Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

113 підкріплюється і статтею 65 Конституції України. Відповідно, 15.03.2022 року чинний Кримінальний кодекс України доповнено статтею 43-1 «Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України» – новою обставиною, що виключає кримінальну протиправність. За даними Офісу Генерального прокурора України у єдиному звіті про кримінальні порушення по державі за 2022 рік зареєстровано 17422 злочинів проти основ національної безпеки [6], що у порівнянні з 2021 роком, у якому зареєстровано 520 таких злочинів [5], є вкрай великою цифрою та надзвичайним приростом. Як ми розуміємо, в умовах військового стану та післявоєнного періоду очікувати на зменшення кількості реєстрації таких злочинів не варто. Саме з таких переконань влучним доповненням стала стаття 2.9.3. Порівняємо чинний кримінальний закон з його проєктом у розділі необхідної оборони або, як зазначено у проєкті, правомірний захист. На нашу думку, формулювання у статті проєкту нового кодексу є більш чітким та зрозумілим. У частині першій немає визначення поняття правомірний захист, а лише вказано право на такий захист або на звернення за допомогою у правоохоронних органів. Частиною третьою чітко виокремленні умови для того, щоб такий захист був правомірним: 1) тому, хто здійснює протиправне посягання, 2) під час здійснення такого посягання або при його негайній загрозі, 3) з метою відвернення реально існуючого посягання, та 4) в межах, що відповідає тяжкості посягання та обстановці захисту. Щодо поняття перевищення меж необхідної оборони, то тут ми маємо ідентичне визначення та риси. А ось частину четверту чинного Кримінального кодексу України від 2001 року було зведено у частину шість проєкту нового Кримінального кодексу, в якій зазначено, що не є перевищенням меж правомірного захисту спричинення будь-якої шкоди у випадках, коли особа: 1) через особливий психічний стан, викликаний протиправним посяганням, не могла правильно оцінити відповідність спричиненої нею шкоди тяжкості посягання або обстановці захисту, 2) здійснювала захист від нападу особи, яка застосувала зброю, небезпечний предмет чи інший предмет, який має властивості зброї або небезпечного предмету, 3) здійснювала захист від нападу двох чи більше осіб, 4) відвертала протиправне вторгнення у житло чи інше володіння або