Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

128 час свого виступу розповіла, що «наразі, правоохоронці розслідують 171 випадок сексуального насильства проти українців із боку російських військових. І за цією цифрою не тільки жінки, серед постраждалих, але й 39 чоловіків і 13 неповнолітніх» [14]. Наразі є дані, які можуть свідчити про вчинення російськими високопосадовцями і окремими російськими військовими злочинів геноциду на території України. Це свідчить про те, що сексуальне насильство, використовується як один із засобів геноциду української нації. «Зґвалтування – це знаряддя війни. Хоча ми ще не знаємо повної міри його використання в Україні, вже ясно, що воно був частиною російського арсеналу… Жінок ґвалтували на очах їхніх дітей, дівчат на очах у їхніх родин, як свідомий акт підкори», – Мелінда Сімонс, Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні [15]. Зараз дуже багато чого залежить від тих розслідувань і кримінальних проваджень, які тривають зараз, які проводяться, як Міжнародним кримінальним судом на території України, так і Українськими органами і для того, аби ми могли говорити, що російська федерація, як держава винна у цій діяльності і конкретно російські політичні високопосадовці, військові, командири, та ті військові, які безпосередньо вчиняли ці злочини, що вони винні у геноциді. Тому необхідно довести це у суді, довести, що саме існував намір знищити українців, як окрему національну групу. Висновки. Геноцид – це crime of the crimes, найтяжчий злочин, який тільки може бути. Адже він є відмовою у визнанні права на існування цілих людських груп, так само, як вбивство означає відмову у визнанні права на життя окремих людей. Наостанок хочеться згадати слова Абрама Ієшуа Хешель, єврейського філософа, теолога та борця за права людини, який сказав «Голокост почався не в Аушвіці». Так само і використання сексуального насильства та зґвалтування, як засобу ведення війни та скоєння геноциду не починається з акту зґвалтування. Воно починається задовго до самого фізичного акту, воно починається з того, як ми ставимось до жінок в суспільстві, з того, як ми ставимось до їхніх прав, з питань рівності і це повертає нас до самого розуміння того, що означає бути людиною, що означає поважати один одного, і що означає визнавати, що у людей є права, а отже й обов’язки які ми несемо один перед одним, як рівні.