Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

131 Кримінальна протиправність неповнолітніх має найважливішу ознаку відокремлення її від будь-якого іншого виду кримінальної протиправності, це є вік такої особи. Поняття «неповнолітній» немає нормативного визначення в Кримінальному кодексі України, проте міститься в Кримінальному процесуальному кодексі України. Згідно із п. 11 ч.1 ст.3 КПК, малолітньою особою є дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, п.12 ч.1 ст.3 передбачає, що неповнолітньою особою є малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років [2]. Також, у ч.1 ст. 31 Цивільного кодексу України зазначається, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років є малолітньою і у ч.1 ст. 32 зазначається, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти є неповнолітньою [6]. Неповноліття у кримінальному праві розглядається, по-перше, як ознака, що впливає на реалізацію кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинені такими особами (це вік з 14 до 18 років), по-друге, визначає інші кримінально-правові заходи, які можуть застосовуватися до цих осіб (вік з 11 до 18 років) [4]. Тут треба враховувати саме останній підхід до визначення кола осіб, які можуть підлягати кримінально-правовому впливу, а отже, до сукупності кримінальної протиправності неповнолітніх, на наш погляд, входять: - Обʼєктивно протиправні діяння, вчинені особами, що не досягли чотирнадцяти років, але досягли одинадцятирічного, і до яких можуть застосовуватися примусові заходи виховного характеру; - Кримінальні правопорушення, вчинені особами, у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти, які можуть бути притягнути до кримінальної відповідальності за правопорушення з підвищеною суспільною небезпекою; - Кримінальні правопорушення, вчинені особами, які досягли віку кримінальної відповідальності, тобто шістнадцяти років, але не досягли повноліття, тобто вісімнадцяти років. Особливостями кримінальної протиправності неповнолітніх є розподіл на вікові особливості: особи у віці з чотирнадцяти до вісімнадцяти перебувають лише на етапі формування їх особистості та життєвої позиції, цінностей, перехід до самостійного життя, виконання певних функцій у суспільстві; мотиваційні особливості полягають у тому, що часто кримінальні правопорушення вчиняються на фоні підліткового бешкетництва, суперництва між однолітками та бажанням «вирости» в їх очах, вчинення кримінального правопорушення як спосіб самоствердження. Основними ознаками структури кримінальної протиправності неповнолітніх є частка насильницьких та корисливих кримінальних