Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

133 Соціально-демографічні особливості характеристики таких осіб полягають у тому, що частіше кримінальні правопорушення вчиняють особи чоловічої статі, ніж жіночої. Залежно від сімейного стану – це особи, що зростають у неблагополучній сім’ї чи виховання дитини здійснюється в неповній мірі в силу тих чи інших обставин. У сфері дозвілля такі особи обирають так звані «тусовки», ніж навчання, спорт чи інше корисне проводження часу; лідерами в таких компаніях стають особи старшого віку, з негативною спрямованістю поведінки [3]. Особистість неповнолітнього злочинця можна поділити по деяким типам, серед яких: 1. «випадковий» – неповнолітній, що в цілому характеризується позитивно, але вчинив кримінальне правопорушення через певну легковажність, недосвідченість в силу його віку, випадковий збіг обставин; 2. «ситуаційний» – неповнолітній з нестійкою соціальною спрямованістю, кримінальне правопорушення вчинено через вплив криміногенної ситуації, що спровокувало прояв його негативних особистісних якостей; 3. «нестійкий» – особа з асоціальною поведінкою, що не досягла усталеного рівня, антигромадська установка ще не сформувалася остаточно. Як правило, це особи, що перебували на обліку в органах і службах у справах дітей; 4. «злісний» – неповнолітній з остаточно сформованою антисоціальною позицією, має активний злочинний прояв поведінки, сам створює криміногенну ситуацію, активно вживає алкоголь та наркотичні речовини. Такі особи раніше вчиняли умисні злочини та перебували у спеціальних виховних закладах для неповнолітніх. Аналізуючи детермінанти кримінальної протиправності неповнолітніх, можна зазначити, що причини і умови вчинення кримінальних правопорушень неповнолітніми закладаються ще в дуже юному віці. Серед таких «клімат» в сім’ї, невиховання чи неналежне привиття дитині моральних норм, норм етикету, соціальних цінностей батьками чи особами, що їх заміняють, неблагополучні сім’ї, в яких зловживають алкоголем чи забороненими речовинами; неувага дорослих та педагогічна занедбаність дитини; вплив особи чи асоціальної групи на дитину; природньо обумовлені відхилення у психічній діяльності дитини; негативний інформаційний вплив засобів масової інформації; сприйняття неповнолітньою особою прикладів кримінальної активності як модель поведінки у соціумі; наявність