Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

14 Намагання виробити узагальнені підходи до розуміння фундаментальних питань теорії кримінального права, запобігання злочинності, вироблення стандартів у сфері призначення покарання та поводження із засудженими і потерпілими, відбуваються, переважно, через побудову стратегії та моделі взаємодії кримінально-правової політики, кримінального права та правозастосування. Наразі в Україні не існує єдиної концепції, в рамках якої положення науки кримінального права, кримінальної законотворчості та застосування норм кримінального права діяли б сукупно, випливаючи одне з іншого і зворотно впливаючи. Зазначене вказує на необхідність створення науково виваженої ефективної концепції побудови оптимальної динаміки кримінального права, яка відповідає соціальному запиту та відштовхується від певних детермінантів, що визначають «як, чому й куди» має рухатися сучасне вітчизняне кримінальне право. Мета і строки реалізації Концепції Метою впровадження Концепції є реалізація цілісної політики держави щодо створення високоякісної нормативно-правової бази, в тому числі у сфері кримінальної юстиції, відповідно до національних інтересів, загальносвітових демократичних настанов у процесі наближення суспільної практики до потреб стійкого, демократичного та правового суспільного життя. Побудова правової держави, в якій забезпечується принцип «верховенства права» шляхом створення якісного закону, що відповідає вимогам правореалізації і стійкого розвитку України, є пріоритетним завданням державної влади. Практичне значення Концепції полягає у розроблені науково обґрунтованих вимог, що висуваються до процесу кримінальної законотворчості з урахуванням існуючої у відповідний часовий проміжок кримінально-правової політики та потреб правозастосовної практики. Оптимальна динаміка кримінального права в умовах «стійкого розвитку» ґрунтується на таких принципах: - гуманізму; - верховенства права; - поваги до прав, свобод, гідності людини; - недопущення будь-яких форм дискримінації; - врахування балансу інтересів держави, суспільства та окремої особи;