Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

19 Основний зміст. У 1927 році біолог Джуліан Хакслі в книзі «Релігія без одкровень» вперше в історії людства використав термін «трансгуманізм», що означає процес зрощування людини та машини, при якому людина залишається людиною, але перевершує саму себе, усвідомлюючи нові можливості своєї людської природи [1, с. 370]. Розвиток ідеї про заміну деяких людських органів технічними пристроями призвів до того, що в XXI столітті трансгуманізм розглядається не як далеке майбутнє, а як те, що відбувається зараз і потребує філософського, етичного та юридичного переосмислення. Коли у суспільстві відбуваються якісь радикальні зміни, під загрозою опиняються найбільш незахищені верстви населення: хворі, бідні та злочинці. Хворі вимушені погоджуватися на ризиковані операції, пов’язані із заміною різних частин тіла та тканин людського організму, бідні вимушені погоджуватися на участь в експериментальних проєктах, а злочинці, порушуючи закон, втрачають право самостійно вирішувати свою долю (їх обов’язок понести покарання, яке держава вважає для них найбільш ефективним). Теорія залякування, яка увесь час з моменту існування людства реалізовувалася шляхом жорстокості та неминучості покарання, поступово змінює способи залякування 3 . Ядро цієї теорії, яке полягає в тому, що розумна, раціональна людина має знати, що ризик, на який вона йде, замислюючи злочин, настільки великий, а покарання настільки суворе, що вона може більше втратити, ніж виграти від вчинення злочину, залишається незмінним. Трансгуманісти вважають, що жодний закон або суд не можуть корегувати вироки з точністю, яка необхідна для того, щоб їх суворість точно відповідала злочину, не застосовуючи нелюдські методи або суттєво не перебудовуючи правову систему. На їх думку, межі між суворим, але допустимим покаранням та покаранням-стражданням потребують сучасних наукових досліджень. Трансгуманісти не виключають того, факту, що заходи, які вони пропонують, теж можуть виявитися нелюдськими, але наполягають на глибокому, всебічному та об’єктивному їх дослідженні. Британка Ребека Роуче (філософ-трансгуманіст) поставили перед науковою 3 Існує думка, що ідея залякування виросла з Реформації і зміцнилася в епоху Просвітництва (Хохряков Г. Ф. Криминология: Учебник / Отв. ред. В. Н. Кудрявцев. М.: Юристъ, 1999. С. 447). Однак, якщо уважно придивитися до видів покарань та способів їх реалізації протягом усього періоду існування людства, то стане зрозумілим те, що залякування шляхом жорстокості та неминучості покарання існувало значно раніше. Про це свідчить вже первинний механізм соціального захисту у вигляді кровної помсти. Образа, що була нанесена одному з членів роду, вважалася образою всього роду і неминуче спричиняла знищення кривдників. Така ворожнеча могла розтягтися на довгі роки, доти, поки особу, винну в нанесенні образи, не буде покарано.