Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

217 України. Як передбачено законодавством, для впізнання пред’являється один труп, а вимоги ч. 2 ст. 228 КПК України не поширюються на різновид цієї слідчої (розшукової) дії. У випадках масової загибелі людей, коли кількість загиблих досягає кількох десятків/сотень і більше, пред’явлення однієї померлої особи для впізнання викликає великі труднощі, оскільки це може здійснити великий психотравмуючий вплив на людину, яка впізнає. Аналіз окремих проблем, пов’язаних із правовим регулюванням цих слідчих (розшукових) дій та практикою їх проведення, свідчить про наявність низки спірних питань: проблема заборони проведення у разі загрози безпеці учасників лише однієї слідчої (розшукової) дії, коли потрібно, щоб вона поширювалась на всі види слідчих (розшукових) дій; неможливість виїхати на огляд трупа та вирішення цього питання шляхом доставлення трупів військовослужбовцями та у виняткових випадках волонтерами, місцевими жителями або родичами загиблих. Окрім цього, сюди можна віднести проблему браку слідчих при проведенні масштабних допитів, з метою отримання показань великої кількості свідків і потерпілих за короткий час. На цих питаннях необхідно зосередити увагу як законодавцям, так і науковій спільноті у контексті їх подальшого вивчення, враховуючи потреби практики та розробити пропозиції щодо їх удосконалення. Висновки. Отже, можна зробити висновок, що від успішності проведення слідчих (розшуковий) дій значною мірою залежить якість досудового розслідування, та відповідно ефективність здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях. Необхідно зауважити, що проаналізовані зміни до порядку проведення слідчих (розшукових) дій направлені на безпосереднє виявлення та фіксацію доказової бази в умовах воєнного стану, яке в свою чергу є важливим для встановлення обставин кримінального правопорушення. Таким чином, хоча проаналізовані положення поширюють свою дію виключно на певний проміжок часу та перестануть застосовуватись на практиці з припиненням режиму воєнного стану в державі, доцільним вбачається створення міцного підґрунтя з метою запобігання несподіваних ситуацій та проведення превентивних заходів, для уникнення проблем у майбутньому. Дані положення сприятимуть нормальній діяльності правоохоронних органів, що в свою чергу дозволить ефективно здійснювати проведення слідчих (розшукових) дій навіть в умовах воєнного стану.