Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

228 4) відмовитися від послуг медіатора (медіаторів) та обрати іншого медіатора (медіаторів); 5) у будь-який момент відмовитися від участі у медіації; 6) у разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації звернутися до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу в установленому законом порядку; 7) залучати експерта, перекладача та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації. Законом, договором про проведення медіації або правилами проведення медіації можуть визначатися інші права сторін медіації [1]. Також ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» регламентує надання допомоги в забезпеченні доступу особи до медіації [2]. У п. 5 Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою (затверджена Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/34 від 29 листопада 1985 р.) визнано необхідним створювати та зміцнювати судові та адміністративні механізми, для того, щоб забезпечити жертвам можливість отримувати компенсацію за допомогою офіційних або неофіційних процедур, які мали б оперативний характер, були б справедливими, недорогими та доступними. Жертви, що намагаються отримати компенсацію за допомогою таких механізмів повинні інформуватися про їхні права [3]. У пунктах 6 та 7 вищезазначеного документа визнано важливим, щоб судові та адміністративні процедури більшою мірою відповідали потребам жертв та необхідності використання неофіційних механізмів врегулювання спорів, щоб сприяти примиренню та наданню відшкодування жертвам. У вступі до Рекомендації N R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 15 вересня 1999 р., зазначається, що наприкінці ХХ ст. з’явився новий підхід до вирішення конфліктів, що протистоїть традиційним правовим засобам врегулювання спорів. Модель заснована не на конфронтації, а на пошуку консенсусу. Цей розвиток не обмежується окремою галуззю права, а охоплює всі правові сфери і виступає як складова частина більшості систем права [4]. У цьому документі звернуто увагу на те, що подібне явище вже не є лише теоретичною перспективою на найближче майбутнє і що для даної моделі відкрито навіть систему кримінальної юстиції, яка регулює публічні