Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

230 про примирення між підозрюваним, обвинуваченим та потерпілим. Зазначені інститути мають різну правову природу, мають розбіжний порядок реалізації та й відповідно відрізняються правовими наслідками. Примирення винного з потерпілим. Відповідно до ст. 46 ККУ, даний захід визначається як підстава звільнення винної особи від кримінальної відповідальності. Як вже було зазначено вище, даний інститут має багато розбіжностей з угодою про примирення, хоча за назвами вони дуже схожі. Також слід додати, що, на жаль, у нашому законодавстві відсутнє уточнення щодо змісту та форми примирення. Підставами звільнення від кримінальної відповідальності тут виступають: - особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; - кримінальне правопорушення кваліфікується як кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин і він не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень; - винна особа примирилася з потерпілим та усунула заподіяну нею шкоду або відшкодувала збитки [9]. Ініціатором примирення при такому виді звільнення є прокурор на досудовому розслідуванні або безпосередньо суд в судовому провадженні. Також слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 та п. 2 ч. 3 ст. 314 КПКУ, за результатом підготовчого судового засідання суд може закрити провадження, постановивши про це відповідну ухвалу. Таким чином можна зробити висновок, що не відбувається офіційного осуду особи, іншими словами, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення не призначається покарання і внаслідок цього вона не буде визнаватися судимою. Взагалі на нашу думку, інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного та потерпілого є більш гуманним заходом, на відміну від угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, оскільки відсутній офіційний осуд з боку держави у формі обвинувального вироку суду. Результатом медіації у кримінальному процесі насамперед є примирення сторін та відповідно припинення крімнально-процесуальних відносин. Інститут примирення сам по собі не є медіацією у вітчизняному кримінальному процесі, за певної схожості з ним, але аналіз