Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.
247 3. відсутність рамок, якими може обмежуватися надання показань (тобто, коли слідчий ставить питання, то є конкретні межі надання відповіді, а вільна розповідь навпаки дозволяє більш обширно викладати інформацію); 4. формування певної лінії поведінки, в залежності від якої слідчий в подальшому буде формувати запитання та знаходити підхід до особи [4, с. 448]. Коли вільна розповідь завершується, то розпочинається постановка запитань від слідчого. Питання мають бути простими та зрозумілими, враховуючи вік та відповідний рівень розвитку особи, що підлягає допиту. На практиці зустрічаються 4 види запитань: доповнюючі – з’ясовування обставин, про які особа не розповіла, проте вони мають значення; уточнюючі – направлені на деталізацію окремих фактів; нагадуючі – направлені на допомогу допитуваному у відшуканні в пам’яті забутих фактів; контрольні – для перевірки правильності викладеної інформації. Робочий етап завершується ознайомленням особи допитуваного з протоколом, а також записом показань. Ми вважаємо, що допитуючи малолітню або неповнолітню особу найбільш доцільно використовувати такий тактичний прийом, як використання асоціативних зв’язків – спрямований на виникнення у допитуваного асоціації з тими явищами, процесами або іншими фактами, що мали місце під час суспільно-небезпечного діяння. Спочатку з’ясовуються суміжні факти, тобто такі, що асоціюються з основними та пов’язані з ними, а згодом й основні. Якщо ж говорити про тактичні прийоми, що спрямовані на викриття неправди, то в даному випадку раціональним буде використання прийомів емоційного впливу, а саме вплив на позитивні сторони особистості допитуваного – шляхетність, чесність, доброта, яка полягає у допомозі органам досудового розслідування у розкритті кримінальних правопорушень та відшуканні правопорушників. Тактична комбінація відіграє не менш важливу роль у процесі допиту. Звернемо свою увагу на метод непрямого допиту, суть якого полягає в постановці пересічних запитань, які направлені на приховання основного питання. Можна сказати, що таким чином особа в процесі відповіді на нібито незначні запитання, сама поступово прийде до відповіді на основні питання [4, с. 449-450]. В науці криміналістики існують дискусії з приводу виокремлення ще одного етапу допиту – заключного. Деякі науковці вважають за необхідне
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MTAxMzIwNA==