Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

55 та компетенції здійснюють співробітництво з метою забезпечення збалансованого та інтегрованого підходу до проблеми наркотиків. Політика Грузії та ЄС має бути спрямована на формування інститутів щодо запобігання та боротьби з незаконним обігом наркотиків, скорочення постачання заборонених наркотиків, виходячи з мети зниження шкоди здоров’ю, так само як і скорочення витоків прекурсорів, необхідних для їх незаконного виробництва. Примітно, що сторони зобов’язуються вживати спільні дії щодо протидії незаконному обігу наркотиків у рамках, окреслених відповідними міжнародними конвенціями та Стратегією Європейського Союзу щодо боротьби з наркотиками на 2013–2020 роки. Таким чином, Грузія, не будучи членом ЄС, бере на себе зобов’язання підкорятися документам, які є частиною правової системи ЄС. Відповідно до законодавства Грузії за правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, встановлюються досить суворі покарання. Так, за незаконне виготовлення, виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, їх аналогів, прекурсорів чи нових психотропних речовин встановлюється покарання як позбавлення волі терміном до 6 років (ст. 260 КК Грузії) [4]. Аналогічні умови щодо протидії незаконному обігу наркотиків включає і Угода про асоціацію Європейського Союзу з Україною [3]. Однак у Угоді нічого не йдеться про стратегію Європейського Союзу щодо боротьби з наркотичними засобами на 2013-2020 р. Також законодавство України передбачає більш суворе покарання за теж саме кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 307 ККУ, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років (ст. 307 КК України) [5]. Угоди про асоціацію можуть бути як двосторонніми, приклади яких було розглянуто вище, так і багатосторонніми. У цьому випадку з одного боку виступає Європейський Союз, з іншого – певна кількість держав, які перебувають, як правило, в одному регіоні. Як приклад, можна навести угоду про асоціацію Європейського Союзу та Центральної Америки (Коста Ріка, Гондурас, Сальвадор, Панама, Нікарагуа, Гватемала). У частині протидії незаконному обігу наркотиків угода містить ті ж самі взаємні зобов’язання держав, як і у розглянутих вище країн.