Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

69 Кримінального кодексу Грузії не диференціювала вік кримінальної відповідальності, тобто практично за всі діяння (окрім зазначених у Особливої частини КК, за які встановлювався підвищений вік кримінальної відповідальності) наступала відповідальність з 12 років. Проте за два роки законодавець знову підняв загальний вік настання кримінальної відповідальності до 14 років. За словами Головного прокурора Грузії Муртаза Зоделава, посилення норм Кримінального кодексу за два роки принесло позитивні результати – підліткова злочинність, за його словами, знизилася, що стало основою для лібералізації законодавства [11]. Аналізуючи підходи зарубіжного кримінального законодавства щодо визначення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, зазначимо, що під впливом негативного розвитку злочинності неповнолітніх в останнє десятиліття у законодавстві та практиці багатьох країн намітився відхід від захисної, заступницької концепції. Процес визначення мінімального віку кримінальної відповідальності підпорядкований меті зміцнення громадської безпеки, у зв’язку з чим простежується посилення караності за скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, а також організованих форм злочинної діяльності. Однак, необхідним є суворе дотримування принципів захисту законних прав осіб, що підлягають кримінальній відповідальності задля забезпечення стабільності і безпеки суспільства. З урахуванням викладеного, мінімальний вік кримінальної відповідальності не повинен закріплюватися на низькому рівні вікового розвитку особистості. Керівним принципом у цьому питанні можна вважати мінімальні стандартні правила ООН щодо відправлення правосуддя щодо неповнолітніх, згідно з якими універсальним критерієм вікової здатності особи до винної відповідальності є її емоційна, духовна та інтелектуальна зрілість [5]. Слід також зупинитись на досить поширеній серед вчених концепції зниження віку кримінальної відповідальності. Її прибічники доводять свою позицію таким аргументом: «Виходить, що законодавець хіба що безапеляційно встановив нижній віковий поріг кримінальної відповідальності попри всі періоди існування держави, забуваючи у тому, що вік, з поміж інших ознак суб’єкта кримінального правопорушення, є найдинамічнішим і мінливим, як з погляду удосконалення кримінального законодавства, так і з погляду уточнення нижніх вікових меж кримінальної відповідальності у сучасних умовах боротьби зі злочинністю» [7, с. 28]. Слід зазначити, що проєкт нового КК України пропонує понизити вік суб’єкта кримінального правопорушення до п’ятнадцятирічного віку, однак