Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

81 Роль жертви в механізмі вчинення корисливо-насильницьких злочинів є досить суттєвою, тому неабиякого значення в сучасних умовах набуває віктимологічна профілактика. Але віктимологічний аспект й досі залишається недостатньо дослідженим, бо частіше за все жертвам приділяється увага лише в межах процесуального статусу потерпілого, що не є правильним, саме цим і зумовлена актуальність даного дослідження. Різні аспекти віктимологічної профілактики неодноразово досліджувалося кримінологами, такими як: Голіна В.В., Головкін Б.М., Гуляков В.А., Ізовіта А.М., Остроглядов О.І., Сметаніна Н.В., Туляков В.О., Чайка І.М. та інші. Водночас питання віктимологічної профілактики корисливо-насильницької злочинності актуалізується в умовах війни, коли ознаки «жертви війни» посилюють її віктимізацію до різних видів кримінальних правопорушень [7, с. 377], зокрема і корисливо- насильницьких злочинів. Основний зміст. У межах кримінологічної науки однозначно не сформовано визначення поняття «корисливо-насильницька злочинність». Однозначно, більшість кримінологів виокремлюють такий вид як «корислива кримінальна протиправність» (зауважимо, що з огляду на термінологічні зміни кримінального закону, вживаємо термін «кримінальна протиправність» в кримінологічному розумінні як соціальне явище, що проявляється в сукупності певного виду кримінальних правопорушень, якщо ж мова йде про більш небезпечне явище, що охоплює собою сукупність саме злочинів, вживаємо термін «злочинність»). Водночас, є спроби класифікувати корисливу кримінальну протиправність, притому підходи до такої класифікації досить різні. Досить поширеним підходом в кримінологічній науці є виокремлення загальнокримінальної корисливої кримінальної протиправності, не поєднаної з насильством, та корисливо- насильницької злочинності [6; 8]. Перший термін вживається в досить широкому розумінні – до цього виду відносять не лише кримінальні правопорушення, передбачені розділом VI «Кримінальні правопорушення проти власності», але й ті, домінуючим мотивом яких є корисливий мотив – передбачені ст. 278, ст. 289 , ч. 2 ст. 176, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ін. Оскільки другий зазначений вид – корисливо-насильницьку злочинність – розуміють теж досить широко, а саме як «антисоціальне явище відносно масового насильницького збагачення, що проявляється у вчиненні корисливих злочинів, поєднаних із застосуванням чи погрозою застосування насильства» [2, с.19], елементами якого є подвійна мотивація – корисливе цілепокладання та насильницьке ціледосягнення, слід виділити