Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА другий план перед необхідністю забезпечити родину мінімальним об’ємом рідини. Соціальні зв’язки та професійна діяльність деформувалися під тиском фізичної потреби. Порушення сталого ритму життя, яке тривало місяцями, перетворилося на хронічний фактор стресу. Люди жили в стані постійної «водної тривоги? Чи вистачить мені сил донести баклажки на верхній поверх? Чи не закінчиться вода в цистерні саме переді мною? Ці питання стали головним внутрішнім монологом багатьох людей. Санітарно-гігієнічний розлом Найбільш промовистим і водночас болючим показником дослідження став стан санітарно-гігієнічної сфери. Більше половини опитаних (53%) зізналися, що «дуже часто» стикалися з неможливістю дотримуватися базових норм гігієни. Для сучасного європейського мегаполіса у XXI столітті, де стандарти чистоти є невід’ємною частиною особистої гідності, це стало справжнім випробуванням на витривалість та моральну стійкість. Неможливість прийняти душ після важкого дня, обмеження у пранні білизни, складнощі з підтриманням чистоти в оселі — ці побутові обмеження мали глибокий психологічний ефект. Вони створювали відчуття приниженості та безпорадності. Гігієнічна криза 2022 року показала, наскільки тонким є прошарок цивілізованості, коли зникає вода. Миколаївці були змушені винаходити методи «сухого» миття, використовувати вологі серветки як основний засіб гігієни та розраховувати кожну літру технічної води для змиву в туалеті. Це був не просто дискомфорт — це була щоденна боротьба за збереження власної людської подоби в нелюдських обставинах. Гастрономічна адаптація Водна криза 2022 року дісталася навіть обідніх столів. Чверть мешканців (25%) «дуже часто» були змушені змінювати свій раціон харчування. Це не було питанням смаку чи дієти — це був прямий наслідок дефіциту ресурсу. Люди відмовлялися від приготування страв, які потребують тривалого варіння або великої кількості води для промивання інгредієнтів. Свіжі овочі та фрукти, каші, супи — усе, що вимагало значних водних витрат, замінювалося продуктами швидкого приготування або сухою їжею. Така зміна раціону безпосередньо впливала на якість життя та здоров’я. Відсутність повноцінного гарячого харчування в поєднанні зі стресом підривала імунітет. Вода стала головним «цінником» будь-якої страви: якщо її миття чи варіння коштувало занадто багато «баклажкових літрів», від неї відмовлялися. Це була економіка виживання в її найбільш примітивному та жорстокому прояві. Висновки «кризового року» Анкетування 2022 року зафіксувало момент найвищої вразливості міста. Воно показало, що водна небезпека — це комплексне явище, яке б’є по психіці, 97