Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 12 29 вересня 1957 року – аварія на реакторі поблизу Челябінська. Від- бувся мимовільний ядерний розгін відходів палива з сильним вики- дом радіоактивності, внаслідок чого була заражена велика територія. Забруднену зону обгородили колючим дротом і кільцювали дренаж- ним каналом. Населення евакуювали, ґрунт зрили, худобу знищили і все обвалювали в кургани. 7 травня 1966 року – розгін на миттєвих нейтронах на АЕС із киплячим ядерним реактором у місті Мелекессе. Опромінення отримали дозиме- трист та начальник зміни АЕС. Реактор погасили, скинувши в нього два мішки із борною кислотою. 1964-1979 роки – неодноразово відбувалося руйнування (перепалю- вання) паливних збірок активної зони на першому блоці Білоярської АЕС. Ремонти активної зони супроводжувалися переопроміненням експлуа- таційного персоналу. 7 січня 1974 року – вибух залізобетонного газгольдера витримки радіо- активних газів на першому блоці Ленінградської АЕС. 6 лютого 1974 року – розрив проміжного контуру на першому блоці Ленінградської АЕС у результаті закипання води з наступними гідроуда- рами. Загинули троє співробітників АЕС. Високоактивні води з пульпою фільтропорошку було скинуто у зовнішнє середовище. Жовтень 1975 року – на першому блоці Ленінградської АЕС відбулася часткова руйнація активної зони: розгерметизувався канал на такому ж реакторі, як у Чорнобилі. Реактор був зупинений і через добу продутий аварійною витратою азоту в атмосферу через вентиляційну трубу. До зовнішнього середовища потрапило близько 1,5 млн кюрі високоактив- них радіонуклідів. Комісія, сформована зі співробітників Інституту атом- ної енергії, розібралася в тому, що трапилося, і розробила список реко- мендацій щодо підвищення надійності реактора, в тому числі і з таких важливих питань, як зменшення парового коефіцієнта реактивності, створення швидкодіючої системи аварійного захисту. Ці рекомендації почали втілювати в життя лише через десять років, після чорнобильської катастрофи. 1977 рік – розплавлення половини паливних збірок активної зони на другому блоці Білоярської АЕС. Ремонт тривав близько року з регуляр- ним переопроміненням персоналу, а вже 31 грудня 1978 року – згорів другий блок Білоярської АЕС. Пожежа виникла від падіння плити пере-