Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 190 ливості наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (у віддаленому періоді). Через 10 років у психічному статусі переважали емоції приг- ніченості, високої тривожності та дратівливості, байдужості та апатії, що свідчило про «хроніфікацію стресу» та включення невротичних механізмів психологічного захисту, особливі- стю яких були орієнтування на фатальну оцінку ситуації. У цей період акцент робився на корекцію особистісних особливостей та психосоматичних розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Досліджувалась динаміка пси- хоневрологічних розладів, діагностувалися нейрофізіологічні особливості соматичних хворих – учасників ліквідації наслід- ків аварії на ЧАЕС. Психодіагностичні дослідження, проведені у цей час, свідчать про тенденцію погіршення здоров’я: частка здорових осіб серед ЛНА на ЧАЕС зменшилася з 68,7 % до 11,2 %. Найбільш значними факторами, що впливають на стан здо- ров’я ліквідаторів визнані: рік участі в аварійних роботах, три- валість роботи, доза опромінення і сприйняття. У дослідженнях, проведених останніми роками, переважаючою формою є різні варіанти органічного захворювання мозку (53,9 %) з афектив- ними, інтелектуально-мнестичними, цсребростенічними пору- шеннями. Соматоформні порушення (29,1 %) посіли друге місце, змішаний тривожно-депресивний розлад – третє (16,1 %). Тен- денції у зміні стану здоров’я учасників ЧАЕС були висвітлені у статтях, присвячених психосоматичним та соматоформним розладам, особливостям емоційної сфери. Результати багаторічних спостережень, які знайшли відо- браження у монографії за редакцією проф. Панченко О.А. «Чор- нобиль: уроки … та після…» свідчать, що через 30 років після ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС практично у всіх постра- ждалих формуються різноманітні зміни особистості та пору- шення соціальної адаптації. Основними етіологічними факто- рами є не так значні ушкодження головного мозку, як глибинні несвідомі механізми психологічного захисту, які призводять до порушеньміжособистісного, соціального та професійногофунк- ціонування. Отже, при аналізі механізмів патогенезу хронічних