Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 224 Результати наших досліджень були приголомшливими. Кожна склянка молока, кожен лісовий гриб були «заряджені» цезієм-137 та стронцієм-90. Ми працювали цілодобово, нада- ючи дані чиновникам. Саме наші «сухі» звіти стали підґрунтям для драматичних рішень: ✓ будівництво водогонів та газогонів у населених пунктах, зокрема Новому Мирі та Діброві та інших селах, адже використовувати заражену воду з колодязів та дрова, попіл від яких ставав концентратом радіації неприйнятно; ✓ повне відселення 76 населених пунктів, де рівень внутріш- нього опромінення перевищував усі критичні межі; ✓ заборона вживання місцевих продуктів, що фактично вряту- вало тисячі дітей від неминучих патологій. Як епідеміолог, я спостерігав, як статистика з часом пере- творюється на вирок. Ми побачили формування нового типу патологій – аліментарно-залежних захворювань в умовах ра- діаційного стресу. ➢ Ендокринна система: масові ураження щитоподібної залози (йодний удар перших днів відгукується й досі). ➢ Обмін речовин: порушення, викликані заміщенням кальцію стронцієм у кістковій тканині. ➢ Генофонд: найбільший біль викликав стан здоров’я молодих людей фертильного віку. Постійне низькоінтенсивне опро- мінення діє підступно – воно не вбиває миттєво, але «підточує» генетичний фундамент майбутніх поколінь. Часто чую питання: «Минуло 40 років, хіба природа не очи- стилася?». Фізика невблаганна. Період напіврозпаду основних забруднювачів – близько 30 років. Це означає, що ми лише зараз пройшли перший етап, коли активність зменшилася лише вдвічі. Сьогодні ми стикаємося з «тихою» небезпекою, зокрема, міграцією америцію-241: продукт розпаду плутонію, який є значно токсичніщим і більш мобільнішим у ґрунті та кумуляцією в приватному секторі: Люди повертаються до самовільного господарювання на межі зони, забуваючи про «внутрішнього ворога» в молоці та м’ясі.