Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 22 пова трансформація радіоекологічної ситуації. У сільського- сподарських ґрунтах цезій-137 зазнавав вертикальної міграції та фіксації глинистими мінералами, що зменшувало його біо- доступність для рослин. Через 10–15 років після аварії основна частина активності знаходилася у шарі 5–15 см. У лісових екосистемах ситуація відрізнялася: радіоцезій тривалий час утримувався у підстилці та грибному міцелії. Навіть через 20–30 років після аварії у деяких регіонах країни фіксувалися підвищені рівні активності у дикорослих грибах та ягодах, що залишалося фактором внутрішнього опромінення населення. Екологічний період напівочищення цезію-137 у різних при- родних умовах УРСР становив у середньому 15–25 років, що визначалося не лише фізичним розпадом, а й комплексом ґрунтово-кліматичних факторів. Території із забрудненням по цезію-137 до 40 кБк/м 2 виявляються у західній та північ- но-східній частинах Чернігівської області, на півночі Сумської, Донецької, Луганської та Харківською областях (Гродзинський Д. М., 2000). За офіційними даними, області України розподілилися за серед- нім радіаційним навантаженням на населення (м З в/особу) до кінця 1986 року (Національна доповідь України, 2006): ➢ Житомирська, Київська – 2,1; ➢ Черкаська –1,8; ➢ Рівненська – 1,6; ➢ Чернівецька – 1,5; ➢ Луганська – 1,3; ➢ Івано-Франківська – 1,2; ➢ Київ, Вінницька та Донецька – 1,1; ➢ Чернігівська, Сумська, Волинська, Кіровоградська, Одеська, Харківська, Хмельницька, Тернопільська, Полтавська, Дніпро- петровська – 0,95– 0,71; ➢ Крим, Миколаївська, Запорізька, Закарпатська, Львівська, Хер- сон – 0,61-0,44.