Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ ІV. 235 чини передав Україні багато техніки та одягу для постраждалих районів та підтримки аграрного сектору України. Важливою була й моральна підтримка українського народу під час одного з най- важчих періодів нашої історії. Проблеми посилювалися поглибленням кризових явищ в еко- номіці. Все це потребувало вироблення довгострокової політики Української держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Для реалізації ухвалених законодавчих актів, координації зусиль у подоланні наслідків аварії, вирішення питань соціаль- ного захисту постраждалого населення при прямій підтримці «Союзу Чорнобиль» у жовтні 1990 року було створено Держав- ний комітет із питань захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 1991 року перетворений на Міністерство. Створення на вимогу чорнобильської громадськості у Верховній Раді України І скликання постійної Комісії з питань Чорнобиль- ської катастрофи відповідало загальнодержавним масштабам чорнобильських проблем. Основою роботи постійної Комісії Верховної Ради України та «Союзу Чорнобиль» стали підготовка та ухвалення Верховною Радою України «Концепції проживання населення на територіях України з підвищеним рівнем радіації внаслідок Чорнобильсь- кої катастрофи», а також законів України «Про правовий режим територій, радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобиль- ської катастрофи» та «Про статус та соціальний захист грома- дян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката- строфи». З 1992 року у складі Державного бюджету України було ство- рено Фонд для реалізації заходів з ліквідації наслідків Чорно- бильської катастрофи та соціального захисту населення, чим було законодавчо забезпечено відносну стабільність фінансу- вання Чорнобильських програм.