Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 33 розпаду 24–110 років), мають низьку леткість і поширюються переважно в межах кількох десятків кілометрів від джерела. З часом у ґрунті відбувається радіоактивний розпад плутонію з утворенням америцію-241, який характеризується підви- щеною гамма-активністю, що зумовлює повільне зростання радіаційного фону в окремих локальних ділянках. Є елементи, у яких періоди напіврозпаду величезні, наприклад, трансуранові радіонукліди (у плутонію-239 він становить 24–110 років), але при цьому у них низька леткість: далі 60 км від реактора вони не поширюються. Зі всього великого списку радіоактивних еле- ментів, що опинилися в атмосфері, найбільшу небезпеку стано- влять ізотопи цезію-137 та стронцію-90. Це пов’язано з кількома причинами. Цезій-137 – довгоживучий радіонуклід (період його напіврозпаду становить 30 років), він добре зберігається в ланд- шафті і включається в життя екосистеми, крім того, саме цей елемент поширився на найбільші відстані від АЕС. Якщо говорити про характер поширення радіоактивного забруднення після аварії, вчені вважають, що на процес вплинули насамперед метеорологічна ситуація і рух повітряних частинок протягом кількох діб після катастрофи. За даними, представле- ними в атласі, з 26 по 29 квітня 1986 року радіоактивні речовини переміщувалися у приземному шарі на висоті 200 м у північ- но-західному, північному та північно-східному напрямі від ЧАЕС. Вже потім, до 7–8 травня, перенесення продовжилося на півден- ний захід, і в південному напрямку. При цьому практично відразу після викиду на висоті кількох кілометрів до процесу підклю- чилося західне перенесення повітряних мас – так сформувався східний чорнобильський слід – плями радіоактивного забруд- нення, що дійшли до країн Європи. Ці плями спостерігались у Великій Британії, Австрії, Німеччині, Греції, Італії, Норвегії, Польщі, Швеції, Румунії, Словаччині, Словенії, Чехії, Швейцарії, Фінляндії. Плями радіоактивності утворилися не лише довкола ЧАЕС, а й на дуже великих відстанях від неї. Така нерівномірність пов’язані з низкою причин. По-перше, закінчення радіоактивного стру- меня з зруйнованого реактора було тривалим. По-друге, зі змі- ною напряму вітру змінювався і напрямок радіоактивної хмари.