Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 46 (20,5 %), а також зростання депресії до 21,9 % (у порівнянні з 24,5 %). Сучасні систематичні огляди підкреслюють, що психічні розлади після Чорнобильської аварії мають багато- компонентну природу: вплив травматичної події, вимушене переселення, тривала невизначеність, соціальна стигма, еко- номічні втрати та медіа-ефект. ВООЗ окремо вказує на фено- мен «медично нез’ясованих симптомів», що часто супроводжу- вали високий рівень тривоги та формували хронічний попит на медичну допомогу. У практичному вимірі це означає, що медичне спостереження за постраждалими має включати скринінг депресії/тривоги/ ПТСР, психологічне консультування та підвищення медичної гра- мотності щодо реальних ризиків. Характерними психічними розладами у період після аварії для обстежених УЛНА були варіанти органічного розладу особи- стості. Дозозалежні нейропсихіатричні, нейрофізіологічні, ней- ропсихологічні та нейровізуалізаційні порушення виявлені при дозах загального опромінення понад 0,3 Зв. Психічне здоров’я жінок, евакуйованих з м. Прип’яті, погіршено внаслідок посттравматичних стресових розладів, депресії, три- воги та порушень нейропсихічного розвитку. Захворюваність дорослих і підлітків, які постраждали внаслі- док аварії на ЧАЕС, з хронічним і неуточненим бронхітом, емфі- земою в 2004 році порівняно з 1990 р. зросла з 316,4 до 528,47 на 10 000 чол., а бронхіальної астми з 25,7 до 55,44 тис. осіб. Під час аналізу респіраторної патології важливо розмежовувати мож- ливі радіаційні механізми та внесок поведінкових/соціальних факторів. Частина змін у структурі захворюваності може бути пов’язана зі стресом, курінням, професійними шкідливостями, доступністю діагностики та медичної допомоги. Разом з тим для деяких когорт з вищими дозами опромінення повідомляють про дозозалежні асоціації з хронічною бронхолегеневою патологією, що потребує уточнення на основі стандартизованих протоколів діагностики та уніфікованої дозиметрії.