Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 48 територій з високим рівнем радіоактивного забруднення, свід- чать про прогредієнтну течію запалення в шлунку, що збігається за часом виникнення з періодом аварії на ЧАЕС і реалізується уже в наш час виникнення виразкової хвороби. Спостерігаєтьсярозвиток хронічних гепатитів тацирозівпе- чінки як віддалених наслідків Чорнобильської катастрофи, які на першому етапі після аварії на ЧАЕС визначалися як дифузні зміни печінки, що мають риси адаптивно-компенсаторної гепатопатії. Результати моніторингу стану гемопоетичної системи постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС протя- гом 20 років показали, що частина обстежених спостерігала від- хилення в аналізах периферичної крові. У периферичній крові 25 % УЛНА у перші 1–2 роки відзначалася лейкопенія, у незнач- ної кількості осіб – підвищення вмісту еритроцитів та рівня гемоглобіну (9,5 %), збільшення числа лейкоцитів (12 %), зни- ження числа тромбоцитів (9 %), підвищення кількості еозино- філів (10,5 %) (10,5 %). Гематологічний моніторинг постраждалих груп має високу цінність як для раннього виявлення потенційних онкогематологічних ризиків, так і для оцінки загального стану адаптаційних систем. Описані зміни (лейкопенія/лейкоцитоз, тромбоцитопенія/тромбоцитоз, морфологічні атипії) можуть відображати як наслідки опромінення, так і вплив супутніх фак- торів (інфекції, дефіцитні стани, стрес, медикаментозні впливи). Тому інтерпретація потребує комплексного клініко-лаборатор- ного підходу та стандартизованої верифікації діагнозів. Такі нестабільні відхилення реєструвалися і у віддалені періоди після аварії: лейкоцитоз та лейкопенія у 24 % та 19,7 % обстежених, у 7,6 % – тромбоцитопенія, у 2,4 % – тромбоцитоз. У 15 % випадків зустрічалася комбінація різних синдромів, напри- клад – лейкопенія та тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія та тромбоцитопенія. Для всього періоду спостереження характерними були якісні порушення в ядрі та цитоплазмі гранулоцитів, лімфоцитів, ери- троцитів. Серед мегакаріоцитів реєструвалося збільшення числа «старих» клітин, з наявністю тромбоцитів гігантської форми,