Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 62 них шкідливостей розвиваються характерні для даної стресової ситуації соматизовані депресії, психосоматичні захворювання, декомпенсуються латентні органічні розлади, формуються пси- хопатичні риси особистості. Разом з тим, у більшості випадків, невротичні реакції мають позаособистісний (психопатологіч- ний) характер. Їх зовнішнє оформлення аналогічно першої стадії реакції на стрес і виражається у вигляді «завмирання» (зниження рухової активності) або гіпердинамії (аналог «втечі»). Розвиваю- чись за типовими, описаними в науковій літературі етапах, три- вога в переважній більшості випадків не досягає психотичного рівня і не трансформується у страх. Це можна пояснити тим. що вона формується лише під впливом інформації за відсутності конкретного сенсорного впливу. Завдяки цьому залишається можливість втручання коригуючих факторів, що є сприятливою основою для психопрофілактики та протидії паніці. Однак, наявність виражених неврозоподібних розладів при неврологічних та соматичних захворюваннях у цій ситуації є істотним у плані діагностики та вироблення реабілітаційно-оз- доровчих і психотерапевтичних заходів. У другий період аварії психогенний вплив розтягується у часі. Це обумовлює певною мірою мобілізацію механізмів адаптації та сприяє формуванню неглибоких, клінічно неоформлених, в основному, позаособистісних астеноафектних станів. У третій період аварії продовжує існувати суб’єктивне уяв- лення про загрозу здоров’ю у зв’язку з перенесеним промене- вим впливом, тоді як інші стресові дії стають менш інтенсив- ними. Цей чинник стабілізується, хроніфікується, входить у структуру повсякденного життя, у зв’язку з чим виникає мож- ливість інтелектуальної «переробки» ситуації, власних пережи- вань і відчуттів. Довготривалість стресу, брак інформації про його тривалість, прогноз, реальний вплив на здоров’я, можливі заходи усунення – все це визначає перенапругу та демобілі- зацію механізмів адаптації. Поряд із неспецифічними позаосо- бистісними формами реагування, що зберігаються, починають формуватися особистісні, характерологічні форми психічної дезадаптації.