Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 67 симптомів якого поряд з переліченими вище розладами астеніч- ного кола увійшли прояви вегетативної дисфункції: коливання артеріального тиску, погіршання самопочуття при зміні погоди, загальний гіпергідроз, періодичні запаморочення. Дані клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного досліджень чоловіків з параноїдним, шизоїдним та дисоціальним розладом особистості (далі – РО) не наводяться у зв’язку з недостатньою для стати- стичного аналізу кількістю пацієнтів. Наводимо аналіз розладів особистості, найбільш характер- ний для основної групи. Так, істеричний РО спостерігався у хво- рих (3,3 %), що мали середній бал за шкалою F (за методом Дж. Олдхема і Л. Морріса) – 16. Закономірним є те, що за шкалою «активності на межі зриву» було отримано середній бал – 7,2, оскільки реалізація екстравертованих патернів в осіб, що відріз- няються істеричним РО, неможлива без включення до цього про- цесу активного, діяльного, енергізованого компонента. У преморбіді хворим з істеричним РО були властиві такі риси акцентуації характеру, як самодраматизація, перебіль- шене виявлення емоцій, неадекватна оцінка власної особи- стості, прагнення легко досягти впливу на оточення. За рахунок бажання виділитися і надмірного виявлення емоцій у більшості випадків пацієнти поставали в ролі лідера, хоча ненадовго, оскільки емоції та інтелектуально-мнестичні установчі реакції на діяльність виявлялися поверхневими і нетривалими. У всіх пацієнтів визначена обтяжена спадковість. Участь у ЛНА на ЧАЕС стала для цих хворих значним психотравмувальним чинником, поштовхом до появи таких рис характеру, як постійне прагнення до збудженості, визнання оточення, а також діяльності, за якої пацієнт перебуває в центрі уваги, поверховість, емоційна лабіль- ність, що пояснюється бажанням компенсувати певну неповно- цінність у зв’язку з соматичними захворюваннями, матеріаль- но-побутовими та соціальними проблемами. Ананкастний РО був діагностований у пацієнтів (4 %), що мали середній бал за шкалою J (за методом Дж. Олдхема і Л. Морріса) цього розладу – 16. За даними інтерв’ю, перші