Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 87 ЧАЕС з 26 квітня по 6 травня, принесе велику користь у вирішенні проблем безпеки АЕС. Таким чином, аварія на ЧАЕС є найгіршим варіантом вирішення питань ризику, пов’язаного з ядерною енергією. Чорнобильська аварія не тільки завдала великих матеріальних і моральних збитків, а й нанесла сильний удар по психічному стану людей у в​ сьому світі. Радіоактивні випадання поза тери- торією колишнього СРСР зажадали захисних заходів у багатьох країнах. Тому першим уроком Чорнобильської аварії є не припи- нення роботи АЕС, а подальша мінімізація ризику їхньої роботи. Концепція безпеки не може бути чимось статичним, застиг- лим. Стандарти атомної безпеки є міжнародними постулатами безпеки. Вони приведені у відповідність до сучасних вимог, що різко зросли після Чорнобильської аварії. Міжнародні заходи щодо подальшого підвищення експлуата- ційної безпеки атомних установок, які мають на меті запобігти аваріям, є одним з найважливіших уроків Чорнобильської аварії. Другим уроком аварії на ЧАЕС стала очевидність розробки необ- хідних загальних стандартів, що розглядають рівні радіації, за яких різні види продуктів мають бути заборонені до вживання. Третім уроком є ​те, що Чорнобильська аварія висвітлила ще одну глобальну проблему – небезпеку знищення людства у разі виникнення ракетно-ядерної війни. Четвертий важливий урок Чорнобильської аварії стосується медичної профілактичної діяльності, питання якої ми хочемо докладніше розглянути. З усією визначеністю можна сказати, що медичні працівники зробили все можливе для того, щоб аварія на ЧАЕС якнайменше позначилася на стані здоров’я населення та безпосередньо пра- цівників АЕС, виробничих об’єднань «Комбінат» та «Спецатом». Медичнийперсонал Інститутубіофізики(ІБФ) танауковці Всесоюз- ного науково-дослідного інституту загальної та судової психіатрії імені В.П. Сербського МОЗ СРСР, Донецького державного медич- ного інституту імені М. Горького, Киїського та Харківського інсти- туту удосконалення лікарів, Інституту медицини праці АНМ УРСР,