Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

203 «Моє серце може зупинитися будь-якої миті»; «Я більше ніколи не зможу жити повноцінно». Подібні переконання підтримують стан постійної гіпернастороженості. Фізіологічна активація при цьому сприймається як підтвердження небезпеки. З позиції психології здоров‘я, психоемоційний стан може впливати на перебіг соматичних процесів через нейроендокринні механізми. Хронічна тривога сприяє підвищенню рівня кортизолу, що негативно впливає на серцево- судинну систему. 7. Психодіагностичне забезпечення психологічного супроводу кардіологічних пацієнтів У межах психологічного супроводу пацієнтів кардіологічного профілю використовується комплекс стандартизованих психодіагностичних методик, що дозволяють здійснювати багатовимірну оцінку психоемоційного стану, рівня стресу, когнітивних функцій та прихильності до лікування. 1. Оцінка депресивних симптомів Для виявлення депресивних проявів застосовується опитувальник PHQ-9 (Patient Health Questionnaire-9). Методика дозволяє визначити ступінь вираженості депресивної симптоматики та оцінити ризик суїцидальних думок. У кардіологічних пацієнтів депресія часто асоціюється зі зниженням комплаєнсу та погіршенням прогнозу захворювання. 2. Оцінка рівня тривожності Рівень генералізованої тривожності визначається за допомогою GAD-7 (Generalized Anxiety Disorder-7). Інструмент є чутливим до змін стану та дозволяє оцінити динаміку після психологічних інтервенцій. Додатково у стаціонарних умовах використовується HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale), що є валідизованою шкалою для госпітального середовища та дозволяє диференціювати тривожний і депресивний компоненти. 3. Оцінка рівня сприйнятого стресу