Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

40 Водночас такі дані потребують особливо ретельної перевірки, оскільки не завжди мають належне походження або можуть бути зміненими. Суттєво зросла роль відео- та фотоінформації, отриманої за допомогою безпілотних літальних апаратів, камер відеоспостереження, мобільних телефонів, автомобільних реєстраторів та інших цифрових пристроїв. Часто саме ці матеріали стають єдиним джерелом відомостей про подію, особливо у випадках, коли місце події зазнало значних руйнувань або було недоступним для слідчих протягом тривалого часу. Таким чином, цифрові записи дедалі частіше замінюють класичні матеріальні сліди. Разом із тим постає проблема перевірки достовірності цифрових доказів. Сучасні технології дозволяють легко змінювати зображення, відео та аудіоматеріали, створювати фальсифіковані записи або змінювати метадані файлів. Тому криміналістичне пізнання потребує застосування спеціальних методик встановлення джерела походження інформації, часу її створення, цілісності та відсутності монтажу або редагування. Окремим викликом стає інформаційне перевантаження, коли слідчі змушені працювати з величезними масивами даних, що надходять із різних джерел. Обробка таких обсягів інформації вимагає значних ресурсів, часу та високого рівня аналітичної підготовки. Водночас надлишок інформації може ускладнювати виділення дійсно важливих даних, що безпосередньо впливають на встановлення обставин події. Серйозною перешкодою криміналістичному пізнанню стає поширення дезінформації, яка активно використовується в умовах інформаційної війни. Свідоме поширення неправдивих повідомлень, змонтованих відео або викривлених інтерпретацій подій ускладнює встановлення фактичних даних, створює хибні версії подій і може спрямовувати розслідування у помилковому напрямку [5, с. 198-203; 9, с. 142-151]. Щодо ідеї феномену інформаційного шуму у криміналістичному пізнанні (сукупність надлишкової, неперевіреної, викривленої або навмисно спотвореної інформації, що ускладнює процес виділення достовірних даних та негативно впливає на формування об‘єктивної картини події). В умовах війни цей феномен стає одним із ключових факторів, що трансформують процес