Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

92 Соломахи та ін. [4], В.Л. Шевчика і О.Д. Полішка [5], І.В. Гончаренка [6], [7], Є.О. Воробйова [8], Л.М. Гомлі [9], В.А. Онищенка [10], Д.А Давидова [11], О.Ю. Смаглюка і В.А. Соломахи [12], В.А. Соломахи та співавт. [13], О.Ю. Смаглюка, Н.О. Смоляр і В.А. Соломахи [14]. На основі зазначених джерел було здійснено аналіз повного видового складу та екологічних характеристик 50 синтаксонів класу Carpino-Fagetea , серед яких 27 належать до рівня асоціацій, а 23 — до рівня субасоціацій і варіантів. Об‘єднаний список видів цих синтаксонів охоплює 3115 таксонів судинних рослин, що забезпечує репрезентативність вибірки та достовірність отриманих результатів. Методика дослідження На початковому етапі дослідження було здійснено агрегування та уніфікацію даних щодо трапляння видів у межах окремих синтаксонів. Отримані показники частоти трапляння переведено у відсотковий формат для забезпечення їх порівнюваності та подальшого використання під час обчислення екологічних індексів. Подальший аналіз проводився із застосуванням фітоіндикаційної методики [15], що базується на використанні екологічних шкал, які відображають реакцію видів на провідні абіотичні чинники середовища. До них належать вологість і аерація ґрунту, його кислотність, сольовий та карбонатний режими, вміст азоту, вологість повітря, тепловий режим, освітленість, континентальність клімату, кріоклімат і мінливість зволоження. Загалом було враховано дванадцять показників, які комплексно характеризують екологічні умови існування рослин. Для встановлення подібності між синтаксонами за комплексом екологічних характеристик застосовано ієрархічну кластеризацію. Аналіз виконано на основі стандартизованих (z-перетворення) числових екологічних змінних із використанням евклідової відстані та методу Варда (Ward.D2), що мінімізує внутрішньокластерну дисперсію. Результати представлено у вигляді дендрограми, на підставі якої виділено чотири узагальнені кластери, що відображають основні напрями екологічної диференціації синтаксонів класу