Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (February 26-28, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 355 p.

188 того, що рід жив у часи визначних історичних подій і постатей, формує розуміння історії як живого процесу і відчуття причетності до спільної історії та робить можливим активної участі в ній. Дослідження родоводу доцільно інтегрувати в освітній процес через проєктні технології. Здобувачі освіти можуть створювати генеалогічні дерева своєї сім‘ї чи родини у вигляді мініпроєктів на основі сімейних документів, спогадів та архівних матеріалів. Це розвиває навички роботи з джерелами, критичне мислення й уміння аналізувати історичний контекст. Такі напрацювання можуть ставати основою для наукових робіт, виставок, публічних презентацій, де подаються відомості про видатних предків або історична подія, яка вплинула на життєвий шлях. Важливим є й виховний аспект: дослідження родоводу зміцнює емоційний зв‘язок із родиною та національною спадщиною, формує почуття гідності й відповідальності за продовження традицій. Особливої актуальності це набуває в умовах сучасниої війни, коли збереження історичної пам‘яті сприяє консолідації суспільства. Важливим є й формування толерантності та поваги до інших культур, адже вивчення родоводу нерідко відкриває багатокультурні зв‘язки в історії роду, які є частиною загальної української спадщини. Робота з архівами, музеями, бібліотеками, участь у регіональних історичних проєктах поглиблюють зв‘язок молоді з громадою, формуючи почуття приналежності до місцевої спільноти для подолання негативних наслідків війни. Прикладом є проєкт «Пам‘ять мого роду», що реалізується Державним архівом Хмельницької області та спрямований на підтримку захисників та захисниць, ветеранів і їхніх родин в адаптації до мирного життя через створення родових дерев. Окрему роль відіграють родинні традиції — обряди, ремесла, кухня, народне мистецтво. Їх вивчення й збереження формує повагу до культурної спадщини та сприяє передачі її наступним поколінням. Молодь, яка усвідомлює цю цінність, часто стає активним популяризатором української культури.